МЕТОДИКА
ВИКОРИСТАННЯ НАРОДОЗНАВСТВА (ЗОКРЕМА
КРАЄЗНАВСТВА) ЯК ЗАСОБУ
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ
УЧНІВ
Шляхи, якими
реалізується проблема «Народознавство як
засіб формування комунікативних компетенцій
учнів на уроках
української мови», – це:
– застосування текстів різних
стилів, жанрів і
типів мовлення – кращих їх
зразків на народознавчі
та етнографічні теми;
– проведення уроків
розвитку зв’язного мовлення
в народознавчому аспекті;
– реалізація вимог
мовленнєвої змістової лінії
в єдності чотирьох
її складових – слухання, читання,
говоріння і письма – на
народознавчому матеріалі;
–
створення групових творчих
проектів на теми
української фразеології;
–
написання творів-мініатюр за
темами українських народних
прислів’їв і приказок;
– проведення тематичних
уроків української мови
(зокрема в дні національних і
релігійних свят – відповідно до
народного календаря);
– створення системи
мовленнєво-комунікативних
вправ і завдань народознавчого
характеру;
–
застосування комунікативних розминок
на народознавчій основі;
– розробка, апробація
і видання навчальних
посібників серії «Соколятко»
(дидактичний матеріал з
місцевого краєзнавства
Сокальщини).
Певна
річ, для кожного
етапу розвитку дитини
народознавчий матеріал на
уроках української мови
і в позакласній
діяльності з мови
й народознавства подаю
різними темами, у текстах
народознавчої тематики – різних
стилів, типів,
жанрів мовлення, у
різноманітних формах і
методах навчальної діяльності. При
цьому і уроки,
і позакласні заходи
моделюю за методиками
особистісно-зорієнтованого
навчання та критичного
мислення, при яких
визначальною є націленість
на розкриття особистості
учня через творчу
взаємодію вчителя й учня, через
досягнення ними спільних
комунікативних цілей, що
сприяє високій культурі
мовлення і якісній
мовленнєвій практиці.
Для формування
комунікативних компетенцій великого
значення надаю системі
текстів , зміст
яких широко представляє
національну культуру українського
народу. Такі
тексти добираю з
праць відомих народознавців
та етнографів Миколи
Костомарова, Михайла Драгоманова,
Олекси Воропая, Василя
Скуратівського, Олександра Ковальчука,
істориків Дмитра Яворницького,
Михайла Грушевського, Антона
Лотоцького, Юрія Руденка; з художньої
літератури, особливо творів
Бориса Грінченка, Тараса
Шевченка, Лесі Українки,
Івана Франка, Андрія
Чайковського, Михайла Стельмаха,
Павла Загребельного, Романа
Іваничука; з навчальних
посібників Олексія Неживого,
Віктора Ужченка, Олександри
Глазової, Дмитра Кобцева,
Інни Приходько; зі
збірників переказів, диктантів
на народознавчій основі.
Ознайомлення з текстами народознавчої
тематики – один
із важливих шляхів
входження юного покоління
в українську культуру,
сприяння формуванню патріотичної
та інтелігентної мовної
особистості, яка виявляє
належний рівень комунікативних компетенцій. Удосконалення
вмінь досягати визначених
комунікативних цілей здійснюється
на рівні тексту.
Тож часто учням для
вивчення тем мовної
змістової лінії на різних
етапах уроку
пропоную проаналізувати текст
народознавчого характеру: визначити
його тему, основну
думку; назвати й
обгрунтувати стиль і
жанр
мовлення; виділити види
й засоби мовного
зв’язку речень у
тексті; пояснити застосування
певних мовних одиниць
для досягнення мети
висловлювання. Такий підхід
забезпечує взаємозв’язок в
оволодінні
мовленнєво-комунікативними
вміннями й засвоєнні
мовних одиниць, у
формуванні мовленнєвої й
мовної компетенцій – складових комунікативної компетенції.
Тексти народознавчої тематики
збагачують учнів думками
й переживаннями, викликаними
вже самим їхнім
змістом (культурна компетенція).
Народознавчі тексти є
зразком живого, змістовного
мовлення, тому під
час аналізу саме
таких текстів достатньою
мірою розвивається і
мислення, і мовлення
школярів. У результаті
роботи з текстом
народознавчого характеру в
учнів формується увага
до добору найдосконаліших мовних
засобів і уміння
користуватися ними під
час побудови власних
висловлювань (предметна й
прагматична компетенції).
Уроки розвитку зв’язного
мовлення (за темами
мовленнєвої змістової лінії)
із застосуванням народознавчого матеріалу
найефективніше формують у
школярів комунікативні уміння
й навички. Способом
формування комунікативних умінь
і навичок на
таких уроках є написання
різних видів робіт – великих за
обсягом: переказів, творів – і «малих
жанрів» : замітки до
стінгазети, листа, плану
роботи, оголошення –
на важливі й
цікаві народознавчі теми. При
переході від аналізу народознавчих
текстів до створення
власних в учнів
формується вміння використовувати виражальні
мовні засоби у
власних текстах розмовного,
художнього,
публіцистичного стилів
мовлення.
Тексти для таких
видів мовленнєвої діяльності,
як аудіювання, читання
вголос і мовчки,
наприклад, у 5 – 6
класах відповідно до народознавчих
тем соціокультурної змістової
лінії підбираються за
розділами : «Українська
мова – найбільша духовна цінність
українського народу», «Краса
і багатство рідного
краю», «Давнє героїчне
минуле України», «Історія
мого міста, села»,
«Відомості про звичаї
й традиції рідного
краю», «Народні свята
в Україні», «Народні
обереги», «Традиційна повага
до старших », «Народні
митці України» та
іншими. Відповідно – для усних
і письмових, монологічних висловлювань
для учнів 5 – 6
класів пропоную такі
теми: «Мова – найцінніший скарб
мого народу», «Якою
я хочу бачити
свою Батьківщину?», «Моя
улюблена квітка, що є народним
символом», «Українські обереги
в моєму житті»,
«Які народні символи
я знаю?», « Що
значить для українців
школа?», «Якого видатного
співвітчизника хотів би
наслідувати?» і т.д. Особливо
розвитку комунікативних компетенцій
сприяє складання діалогів
на народознавчі теми.
Уроки складання діалогів
є своєрідними уроками
творчого духу, фантазії,
вміння орієнтуватися
в певних життєвих
ситуаціях. Складання й
розігрування діалогів (полілогів)
відбувається в максимально
наближених до реальності
комунікативних умовах – у парах
і групах. Учням пропонується
певна ситуація спілкування;
досягаючи визначеної комунікативної мети,
вони повинні поділитися
особистими враженнями, спостереженнями, обмінятися
думками, життєвим досвідом, а
при цьому дотримуватися
норм української літературної
мови, правил спілкування.
Щоб забезпечити
систематичний і різнобічний
мовленнєво-комунікативний
розвиток учнів протягом
усього періоду їх
навчання у школі, використовую
систему усних
і письмових зв’язних,
монологічних, діалогічних і
полілогічних висловлювань у
порядку зростання їх
складності.
Намагаюся майже на всіх
уроках здійснювати внутрішньопредметний
зв'язок із лексикою, особливо – фразеологією,
прислів’ями, приказками, що
дає можливість послідовно
збагачувати мовлення учнів
цими неперевершеними перлинами
народної творчості. Ефективним
прийомом для залучення
народознавства як засобу
формування комунікативних компетенцій
учнів є створення
групових проектів на
матеріалі з української
фразеології (Наприклад, «Українські фразеологізми з ключовим словом
«око» (тема для І групи), «Українські
фразеологізми з ключовим
словом «вухо» (для ІІ групи), «Українські
фразеологізми з ключовим
словом «зуб» (для
ІІІ групи), «Українські
фразеологізми з ключовим
словом «ніс» (для
ІV групи). Готуючи
проект, члени кожної групи підбирають відповідні
фразеологізми, за допомогою словників
фразеологізмів та ідіом розтлумачують їхнє значення, виявляють особливості
походження окремих фразеологізмів. Складаючи
прозові твори-мініатюри,
беручи участь у
конкурсі-ярмарку власної творчості
(віршів, малюнків, кросвордів,
ребусів) за темами
українських фразеологізмів, учні
вчаться розуміти узагальнено-образне значення
фразеологізмів та їхню
роль у розмовно-побутовому та
художньому мовленні.
Часто темами
для невеличких
творів пропоную прислів’я:
«Терпіння і
труд усе перетруть»,
«Лине до серця
не стріла, а
слово», «Слово – срібло, мовчання – золото», «Сміливого
і куля боїться»,
«Людина без Вітчизни – як соловей
без пісні», «Або
волю здобути, або
вдома не бути»,
«Хто знання має,
той мур зламає»
та інші. Під
час написання таких
робіт учні мають
можливість пороздумувати над
тим, як у
прислів’ях відобразився культурно-історичний досвід
рідного народу, його
національні й загальнолюдські цінності. Таким чином розвивається їхнє
мислення, мовлення, збагачується ціннісно-орієнтаційний досвід. Здобуті раніше із текстів
народознавчої тематики знання
про фразеологізми, прислів’я,
приказки та образне
значення їх учні використовують
у нових навчальних ситуаціях. Безпосередньо
працюючи з новим лексико-фразеологічним матеріалом, школярі в
невичерпній скарбниці рідної мови й далі знаходять
слова і вислови,
які збагачують й
урізноманітнюють їхнє мовлення. Усі ці чинники, безумовно, сприяють цілісному
формуванню комунікативних компетенцій
учнів.
Для формування комунікативних компетенцій
учнів народознавство використовую
впродовж цілого уроку
(системи уроків) або
певними етапами чи
фрагментами. Дуже часто на народознавчій
основі проводжу тематичні
уроки (чи системи
уроків), комунікативні практикуми,
уроки-конкурси, уроки-ярмарки, уроки
розвитку зв’язного мовлення
(за мовленнєвою змістовою
лінією програми). Практикую
уроки-семінари й конференції
(для старшокласників), уроки-екскурсії. Так,
наприклад, мною було
розроблено й проведено
такі тематичні уроки:
5 клас
1) Народознавча тема – «Із
землі краси – квіток –
виплітаємо вінок» (Тема
мовної змістової лінії – «Речення з однорідними членами (без
сполучників і зі
сполучниками)».
2) Народознавча тема – «Мовонько-мово! Снаго
солов’їна, Дивонько-диво калинове!
Роду світання бурштинове!»
(Тема мовної змістової
лінії – «Звертання»).
3) Народознавча
тема – «Рослини – народні
символи України» (Тема
мовної змістової лінії – «Складні речення
із безсполучниковим і
сполучниковим зв’язком»).
6 клас
4) Народознавча тема – «Чумацькими шляхами»
(Тема мовної
змістової лінії – «Загальна характеристика частин
мови»).
5) Народознавча тема – «9
листопада – День писемності» (Тема
мовної змістової лінії – «Іменник як
частина мови: загальне
значення, морфологічні ознаки,
синтаксична роль»).
6) Народознавча тема – «Легенди
рідного краю» (Тема
мовної змістової лінії – «Відмінки іменників,
їх значення»).
7) Народознавча тема – « Морозе, морозе,
йди до нас
кутю їсти» (Тема
мовної змістової лінії – «Не
з іменниками»).
8) Народознавча
тема – «Ніжна, мила, світанкова,
солов’їна, барвінкова українська
мова…» (Тема мовної
змістової лінії
–«Прикметник: загальне значення,
морфологічні ознаки, синтаксична
роль»).
9) Народознавча тема – «Те
місто відоме усій
Україні Як місто
соколів уже шістсот
літ» (В. Лесик)»
(Тема мовної змістової
лінії – «Якісні, відносні та
присвійні прикметники»).
10)
Народознавча тема – «Історія Сокальщини
в датах і
числах» (Тема мовної
змістової лінії – «Числівник як
частина мови: загальне
значення, морфологічні ознаки,
синтаксична роль»).
7 клас
11) Народознавча тема –« Із
княжого Львова відлунюють
дзвони»
(М.
Козакевич)» (Тема мовної
змістової лінії – «Повторення та
узагальнення вивченого. Розділові
знаки у вивчених
синтаксичних
конструкціях»).
12) Народознавча тема – «Моє
родовідне дерево» (Тема
мовної змістової лінії – « Частини мови»).
13) Народознавча тема – «Ті
працьовиті українці…» (Тема мовної
змістової лінії – «Дієслово: загальне
значення, морфологічні ознаки.
синтаксична роль»).
14) Народознавча тема – «Легендарний образ
козака Мамая» (Тема
мовної змістової лінії – «Форми дієслова:
неозначена форма, особові
форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові
форми на -но,
-то (загальне ознайомлення)»).
15)
Народознавча тема – «Осінній
час сім погод
придбав для нас »
(Тема мовної змістової
лінії – «Дієприкметник як особлива
форма дієслова: загальне
значення, морфологічні ознаки,
синтаксична роль»).
16)
Народознавча тема –« Різдво Христове
в житті українців»
(Тема мовної змістової
лінії – «Прислівник як частина
мови: загальне значення,
морфологічні ознаки, синтаксична
роль»).
8 клас
17) Народознавча
тема – «Видатні мовознавці України»
(Теми мовної змістової
лінії – «Головні та другорядні
члени речення. Підмет
і присудок. Способи
вираження підмета. Простий
і складений присудок (іменний і
дієслівний)» – цикл уроків).
18)
Народознавча тема –« Калина –
народний символ України» (Теми мовної
змістової лінії –
«Означення, додаток і
обставини як другорядні
члени речення . Прикладка
як різновид означення.
Види
обставин
(за значенням). Порівняльний
зворот» – цикл
уроків).*
19) Народознавча
тема –« Благословіть колядувати…
» (Тема
мовної змістової лінії – «Повні й
неповні речення. Тире
в неповних реченнях. Інтонація
неповних речень»).
9 клас
20) Народознавча
тема – «Стояла
тополя край чистого
поля…» ( Тема
мовної змістової лінії – « Повторення вивченого
у 8 класі. Просте
неускладнене й ускладнене
речення »).
21) Народознавча
тема – «Водиця з криниці»
(Тема мовної змістової
лінії – «Складне речення без
сполучників, з сурядним
і підрядним зв’язком»).
Зі свого
досвіду переконалася, що тематичні уроки значною мірою сприяють забезпеченню
основної мети вивчення
української мови в
школі. Саме такі
уроки передбачають формування
всіх видів комунікативних компетенцій:
мовної (адже вивчаються
певні теми мовної
змістової лінії), мовленнєвої
(на основі народознавчого матеріалу
учні здобувають мовні знання, розвивають
навички й уміння
їх практичного застосування), предметної
(у свідомості й
уяві школярів постає
цілісна картина українського
народного життя), культурної (українське
народознавство уособлює в
собі відомості про
духовну й матеріальну культуру українців),
прагматичної (на основі
кращих текстових зразків
на народознавчу тему учні виконують
певні комунікативні завдання – таким чином формується здатність
до здійснення власної мовленнєвої діяльності
з певною комунікативною метою).
Крім того, для досягнення
поставленої мети (здійснення
навчальної, розвивальної і виховної функцій)
на всіх етапах
тематичних уроків намагаюся використовувати форми й методи,
які мають чітку
комунікативну спрямованість.
Такі форми
й методи значно
підсилюють комунікативний характер
і тих уроків,
на яких народознавчий
матеріал використовується фрагментами. Ефективними
серед них є невеликі творчі вправи,
які сучасні методисти,
намагаючись підкреслити їх
яскраву комунікативну
спрямованість, називають мовленнєво-комунікативними. Основне
навчальне завдання таких
вправ – забезпечення
мотиваційної основи для
використання мовних одиниць
у мовленні.
Приклади
мовленнєво-комунікативних
вправ
на народознавчій
основі
5 клас
1) Уяви,
що тебе несподівано
запросили виступити в
одній із радіопередач. Тобі
запропонували підготувати словесний
міні-проект «Заквітчаймо свою
України».
Після
написання міні-проекту ставиться
завдання – визначити в ньому
мовні засоби зв’язку
речень (Тема мовної
змістової лінії – «Мовні засоби
зв’язку речень у
тексті»).
6 клас
2) До
тебе приїхав ровесник
з іншого обласного
(районного центру). Розкажи
йому про визначні
місця, пам’ятки архітектури
Львова (Сокаля).
Використай
іменники, які пишуться
з великої букви
і в лапках. Поясни написання
власних і загальних
назв (Тема мовної
змістової лінії – «Правопис іменників.
Велика буква і
лапки у власних
назвах»).
3) Ти
став переможцем Міжнародного
конкурсу знавців рідної
мови імені Петра
Яцика. Тобі треба
помістити на сайті
в Інтернеті невеличку
розповідь про себе
і свою сім’ю.
Підкресли займенники,
надпиши їх види
(Тема мовної змістової
лінії – «Розряди
займенників за значенням»).
7 клас
4) До тебе зі Сходу України
приїхали однолітки на Різдво Христове.
Зацікав їх своєю
розповіддю про звичаї
та обряди, пов’язані
зі Свят-вечором, Колядою.
Сподіваюся, що
ти проявиш гостинність
і запросиш гостей
на наступний рік
до себе в
гості.
Підкресли всі
дієслова, визнач (надпиши)
їх форми (Тема
мовної змістової лінії
– «Форми дієслова»).
8 клас
5) Ти –
вчений-фольклорист. Тобі треба
виступити перед школярами,
щоб нагадати їм про
особливості народних прислів’їв.
Намагайся навести якнайбільше
прикладів цих стислих,
влучних висловів народної
творчості.
Визнач,
якими реченнями за
складом граматичної основи
є використані тобою
прислів’я. Якщо речення
односкладне, назви його вид
(Тема мовної змістової
лінії – «Односкладні
прості речення з
головним членом у
формі присудка. Види
таких речень»).
6) У вашій
школі створюється етнографічний
музей. Допоможи
зі своїми однокласниками зібрати
експонати. Опиши,
як організувати цю
роботу та які
саме експонати представлятимуть великий
інтерес. Використай однорідні
члени речення.
Поясни
розділові знаки (Тема
мовної змістової лінії
– «Коми між однорідними
членами»).
7) На
етнографічній конференції у
Львові ти представляєш
Сокальщину. Учасників багато.
Ти повинен (повинна)
виступити з невеличким,
стислим повідомленням «Видатні
люди мого краю». Намагайся
використати відокремлені поширені
й непоширені прикладки.
Поясни
розділові знаки (Тема
мовної змістової лінії – «Розділові знаки
при відокремлених прикладках» – за програмою
поглибленого вивчення мови).
Мовленнєво-комунікативні вправи
на народознавчій основі досить
ефективні, тому що, з
одного боку, допомагають
якісно засвоювати
граматичний матеріал, виробляють
уміння й навики
практичного володіння мовою,
сприяють збагаченню словникового
запасу учнів, розвитку
мовлення, мислення,
уяви (а
отже, розвивають мовленнєву
й мовну – важливі складові
комунікативних компетенцій), формують здатність
до здійснення мовленнєвої
діяльності, зумовленої певною
комунікативною метою, до
використання
функціонально-стильових
різновидів мовлення (прагматична
компетенція), а з
іншого, тримають дітей під благодатним
впливом народно-традиційної культури
рідного народу, що надзвичайно
важливо, адже, як пам’ятаємо, предметна
й культурна компетенції
теж належать до
комунікативних компетенцій. Таким
чином, метою мовленнєво-комунікативних вправ на
народознавчій основі є формування усіх видів комунікативних компетенцій школярів у результаті
ситуативної мовленнєвої діяльності,
наближеної до реальної
– такої, яка
цілком може відбутися
за певних умов.
Залежно від
часу умови для
комунікативних вправ можна
перетворити в конкурсні,
що ще більше
зацікавить учнів і
значно активізує їхню роботу
на уроці.
Комунікативні розминки
на народознавчій основі – це невеличкі
вправи, які передбачають
створення усних зв’язних
висловлювань на певну
народознавчу тему (підтему
більшої теми). Запитання
і завдання, що
подаються в цих
вправах, можуть не
стосуватися мовного матеріалу,
що вивчається на уроці, але
відповідають народознавчим темам
соціокультурної змістової лінії.
Зразки
комунікативних розминок
на народознавчій основі
5 клас
1)
Що саме
із життєвого досвіду
народу передає зміст
прислів’я «Добре того
навчати, хто хоче
все знати» ?
2)
До чого зобов’язує
кожного з вас
фраза-аксіома «Я – українець (українка)» ?
6
клас
3) Як ви
вважаєте, чому українських
кобзарів називають сивими
гомерами України ?
4)
Чому сорочка-вишиванка з
давніх-давен вважається оберегом
українців ?
5) Що,
на вашу думку,
є символом нездоланності
українців ?
7
клас
6) Чи
відчуваєте ви відгомін
минулого у вашому
рідному місті (селі)?
7)
Чи погоджуєтесь ви
з думкою, що
«історія кожного роду
складає літопис усього народу» ?
8) Які
риси характеру з
давніх-давен притаманні українцям ?
8
клас
9) Чи
хотілося б вам
щось повернути з
побуту українців минулого ?
Якщо так, то
що саме ?
10) Для
чого Україні потрібна
«Червона книга» ? А
від чого більшою
мірою залежить збереження
рідкісних видів тварин
і рослин ? (Який
зв'язок між поняттями
«екологія природи» й
«екологія душі» ? )
9
клас
11)
Які ідеї, морально-духовні цінності
плекав наш народ
з давніх-давен про
свою власну етнічну
(національну) державу ?
12)
Як ви розумієте
слова сокальської поетеси Любові
Бенедишин: «А я
на Україні – тужу за
Україною…» ? Свою думку
обґрунтуйте.
Мета
проведення комунікативних розминок на
народознавчій основі –
вдосконалювати зв’язне мовлення
учнів, формувати в
них здатність здійснювати
мовленнєву діяльність відповідно
до поставленої комунікативної мети, навчати переконливо
викладати свої думки,
при потребі дискутувати,
використовуючи переконливу аргументацію; прилучати
школярів до вивчення
культури, історії, традицій,
обрядів та побуту, до
усвідомлення глибокої мудрості
рідного народу; розвивати
потребу в збагаченні
власної лексики. Отже,
комунікативні розминки на
народознавчій основі сприяють
формуванню таких
комунікативних компетенцій, як мовленнєва,
прагматична, предметна та
культурна.
Набутий досвід
переконав мене, що
особливо ефективним у
викладанні рідної мови
є використання на
уроках дидактичного матеріалу
з місцевого краєзнавства.
Бо ж саме
мала батьківщина з
її культурно-історичною спадщиною
– в найбільшій
мірі за
посередництвом слова – засвоюється дитиною,
закладає підвалини її
мовного й мовленнєвого
багатства, сприяє розвитку
комунікативних компетенцій і поглибленому інтересу
до вивчення мови. Власне
з таких роздумів
і спостережень і
зародилася ідея створення
серії навчальних посібників
під назвою «Соколятко». Розробила, апробувала
й видала два навчальних
посібники: «Соколятко.
Дидактичний
матеріал з краєзнавства
на уроках української
мови, 5 клас» (рецензії кандидата
філологічних наук, наукового
працівника Інституту народознавства НАН
України Є. А. Луня
та вчителя-методиста української
мови і літератури
Г. М. Потоцької);
«Соколятко. Краєзнавчий матеріал
на уроках української
мови, 6-7 класи» (рецензія
кандидата філологічних наук,
заступника директора ЛОІППО
Н. М. Пастушенко).
Мета цих навчальних
посібників – активізувати
навчальну діяльність на
уроках української мови
на основі матеріалу
з місцевого краєзнавства.
Кожна
практично-пізнавальна вправа посібників
краєзнавчої серії «Соколятко»
має три завдання:
перше – до
змісту текстового матеріалу
(в основному, визначення
теми, ідеї, стилю
й типу мовлення; з’ясування
частин тексту; пояснення слів
чи словосполучень; висловлення
власних думок про події
й героїв, про зв’язок змісту
тексту з історією,
культурою всієї України,
тобто такі завдання,
які формують здатність
учня до усвідомлення
прочитаного тексту краєзнавчого
характеру); друге –
для вивчення або
повторення матеріалу мовної
змістової лінії; третє
– творче завдання
(здебільшого для розвитку
усного й писемного
зв’язного мовлення –
побудови монологічних чи діалогічних висловлювань
на народознавчі
теми). Перше й
третє завдання мають
чітку комунікативну спрямованість.
Практично-пізнавальні вправи
із посібника
«Дидактичний матеріал з
краєзнавства
на уроках
української мови, 5
клас»
Повторення вивченого
в початкових класах
Частини
мови 1. I. Прочитайте вірш
Геннадія Родічева –
сокальського поета, який
пише твори для
дітей. Назвіть слова,
що належать до
відомих вам частин
мови. II.
Випишіть іменники, визначте
їх рід, число,
відмінок.
III. Спробуйте
скласти віршик за
опорними словами.
………………………………………………….малята
………………………………………………….лебедята
…………………………………………………..пам’ятайте
…………………………………………………..дбайте.
ГОДУЮ ЛЕБЕДІВ
Край місточка через
Буг,
Де водою вкритий
луг,
Зграйка радісних
малят
Кришать хліб для
лебедят,
Підпливають лебеді,
Крихтами не гребують.
Пір’я біле
мов сніжок,
(доторкнутися б
разок!)
Ближче
підступаю –
Я також
для лебедів
Скибку
хліба маю.
(Геннадій
Родічев)
2. I. Прочитайте
текст. Складіть його план.
Розкажіть за планом,
що ви дізналися
про історію рідного
краю.
II. Спишіть, ставлячи
прикметники в потрібному
відмінку, числі й роді.
III.
Складіть і запишіть
кінцівку до тексту.
Підкресліть прикметники та
пов’язані з ними
іменники.
(Прудкий) хвилі
Бугу виблискують (загадковий)
синявою… Ніби хочуть
розповісти, як починалось
на (рідний) сокальчанам території (людський)
життя …
З давніх - давен тут
жили (словянський хліборобський) племена.
У ІХ-Х століттях
одне з них, що мало
назву “бужани”, увійшло до
складу (могутній староукраїнський) держави
– (Київський) Русі, а пізніше – до (Галицько-Волинський) і
(Белзький) князівств.
(Старовинний) місто Белз
вперше згадується в
літописах за 1030
рік. Документи тих
(давній) часів не
містять згадок про
Сокаль. Однак є
докази, що люди
селилися тут вже
у перші століття
нашої
ери*.
*Ера
- відповідна система
літочислення; період, докорінно
відмінний від попереднього
3.
І. Дайте усні
відповіді на запитання.
Назвіть використані і
у відповідях, і
у запитаннях займенники.
На що вони
вказують?
ІІ. Запишіть
ці займенники, визначіть
їх відмінок, особу,
число і рід
(якщо є).
ІІІ. Напишіть
невеличку розповідь «Ось
така моя сім’я», використавши якнайбільше
особових займенників. Займенники
підкресліть.
1. У якому
місті (селі), якого
району і якої
області ти живеш?
2. Чи
знаєте ви, чому
так називається рідне
для вас місто
(село)? Чи є
у нього історичне
минуле?
3. Чи
відомі вам легенди
і перекази про
рідний край? Про
що вони розповідають?
4. А
як називається держава,
у якій ви
живете? Коли вона
здобула незалежність?
4.
І. Прочитайте поезію.
До якого типу
мовлення її можна
віднести? Про що
роздумує автор, спостерігаючи
за річкою –
притокою Західного Бугу?
ІІ. Випишіть
дієслова і вкажіть,
якщо можна, їх
час, число, особу,
рід. Визначте, до
яких дієвідмін вони належать.
ІІІ. Напишіть
кілька поетичних чи
прозових рядків про
ріку вашого дитинства
(Буг, Рата, Солокія,
Білий Стік, Варяжанка,
Спасівка, Желдець, Вишнівка
та інші).
Рата
(уривок)
Тече Рата, тече
крізь дитинство
моє,
тут дитинство
і юність,
і школа.
Перші кроки
робив,
пізнавати учивсь,
тут
зродиться думка
прозора.
(Ілля Фостик,
м. Великі Мости)
5. I. Прочитайте
і запишіть ці
складні слова. З’ясуйте, до якої частини мови
вони належать. Чому?
II. Підкресліть у
поданих словах орфограми, поясніть
і запам’ятайте їх.
III. Звичайно, ви
майже кожний день
проходите рідною вулицею.
Усе, що тут
бачите, опишіть, використовуючи подані
слова.
Зранку, навколо,
попереду, позаду, праворуч,
ліворуч, внизу, вдалині, поблизу,
вночі…
6. I. Прочитайте
речення. Чи потрібно
нам знати такі
відомості про рідний
край? Чому?
II. Випишіть
сполучники і прийменники
у дві колонки.
III. Що ви
знаєте про історію
інших міст і
сіл Сокальщини? Складіть
на цю тему
своє речення. Надпишіть,
які частини мови
ви використали у
ньому.
1. Давній
Угнів був оточений
ровами та валами*
у вигляді чотирикутника, а
на полі, що
звалося Замчисько, стояв
замок.
2. У
1980 році жителі
Белза спорудили Пам’ятний знак на
честь 950-річчя
першої письмової згадки
про рідне місто.
3. Довго
стояла в Двірцях
монастирська церква, збудована
ігуменом** Петром, але
в XVII-ому столітті
якийсь розбійник її спалив.
* Вал – тут: високий
земляний насип навколо
міста.
** Ігумен – настоятель чоловічого
монастиря.
Практично-пізнавальні вправи з
посібника «Краєзнавчий
матеріал
на уроках української
мови, 6 – 7 класи»
Тема мовної змістової
лінії – «Правопис
дієприкметників. Написання -н- у дієприкметниках та
-нн- у прикметниках дієприкметникового походження.
Не з дієприкметниками»
1. І. Прочитайте
текст. Що пояснює
читачам сучасний краєзнавець,
історик-науковець Ярослав Книш?
ІІ. Випишіть у
дві колонки прикметники
й дієприкметники, в
яких треба вставити
одну чи дві
букви н. Орфограми підкресліть
і поясніть.
ІІІ. Доповніть текст,
передавши зміст одного
з народних переказів
Сокальщини. Використайте прикметники
дієприкметникового походження.
Протягом багатьох
століть страш..им лихом
для українських земель
були спустошливі турецько-татарські набіги.
Події цих далеких часів
знайшли своє відображення
в числе..их народ..их
переказах, які побутували
на Сокальщині. Скупі
рядки збереже..их архів..их
документів, літописів і
хронік найчастіше повідомляють
лише рік чергового
ворожого нападу й
описують заподія..у ним
шкоду. Використовуючи й
наповне..і достовір..ими фактами
перекази, і витворе..і
із знач..им домислом
легенди, ми можемо
значно повніше відтворити
цю минулу епоху.
Проте швидкопли..ий час
встиг
безжально знищити чимало
цих дорогоці..их перлин
народ..ої творчості. Лише
незнач..а частина легенд
і переказів була записа..а й частково
надрукова..а (За Ярославом
Книшем).
2. І.
Прочитайте текст. Що вам запам’яталося
про Василя Осташевського?
ІІ.
Спишіть, розставляючи пропущені
розділові знаки і
вставляючи букви (одну
чи дві н). Ці
орфограми підкресліть і
поясніть.
ІІІ.
Складіть усне висловлювання
про одного з
талановитих земляків. Використайте
дієприкметникові звороти.
КОМПОЗИТОР З ХЛІВЧАН
У
1937 році Василь
Осташевський керував міша..им
хором села Хлівчани
на відкритті пам’ятника
Вікторові Матюку, священикові-композиторові прославле..ому далеко
за межами Сокальщини.
На цих урочистостях
був присут..ій молодий
Станіслав Людкевич.
1940 – 1941
роки… Передмістя Берліна…
Завод «Сіменс»… Репетиціями
хору організова..ого галичанами-українцями займався
композитор Василь Осташевський.
У репертуарі співаків-в’язнів звучали
непереверше..і українські народ..і
пісні. Найчастіше виконували
улюблю..у «Ой, верніться,
літа мої». Хоч
німці не розуміли
слів їм була
до вподоби розвине..а
впродовж віків нерівня..а
мелодійність української пісні.
… Коли
Осташевський воював в
рядах УПА ворожа
куля обірвала його
славет..е сповне..е героїзму
молоде життя. Похова..ий
у селі Пристань
(За Петром Мавком).
3. І.
Прочитайте. Чим схвилювала
вас доля випускника
Сокальського педучилища Івана
Омеляна?
ІІ. Випишіть у
три колонки дієслова,
дієприкметники (разом з пояснюваними
чи залежними словами)
і прикметники, в яких треба
розкрити дужки. Ці
орфограми підкресліть і
поясніть. Назвіть інші
дієприкметники тексту. ІІІ. Складіть і запишіть чотири речення
з одним і
тим же дієприкметником на
всі правила написання
з не.
( НЕ)СКОРЕНИЙ ГЕРОЙ
Вересень.
Діти йдуть до
школи… А мій
спогад про вчителя,
який (не)встиг повчити
дітей, який своїм
гарним каліграфічним почерком
так і (не)написав
на шкільній дошці
хоча б одну
фразу: «Я люблю
Україну». (Не)завчену під
примусом, а вистраждану
у роздумах… Міг
би, але (не)судилося…
Вдивляюся в
(не)знищену часом фотографію
Івана Кириловича Омеляна,
народженого 1920 року
в Боб’ятині
в селянській родині.
Погляд юнака відкритий
і замріяний, як у Василя
Симоненка…
Скеруванням на
роботу вчителя Іван
(не)скористався. У його
серці сплелися (не)згасаюча
любов до України
і (не)в’януча жага
бачити її вільною,
ні від кого
(не)залежною. Всім своїм
єством юнак (не)навидів
радянських гнобителів. Тому
і пішов в
УПА. Восени 1948
року наш (не)скорений
герой загинув – з (не)використаним дипломом
вчителя в кишені
і зі своєю
(не)переможною любов’ю. Місце
поховання Івана Омеляна,
на жаль, (не)встановлене.
(За Володимиром Полянчуком)
Завдяки
такій трьохрівневій
структурі
практично-пізнавальні вправи посібників
краєзнавчої серії
«Соколятко» ефективно сприяють
формуванню комунікативних компетенцій
школярів. Треті завдання
практично-пізнавальних вправ
– це ті
ж мовленнєво-комунікативні вправи,
про які вже
згадувалося в цій
роботі.
Немає коментарів:
Дописати коментар