Методичні рекомендації щодо вивчення
української мови у 2015 –2016 н. р.
У 2015-2016
навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими
програмами:
♦
у 5-7 класах за
навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів:
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з
укр. мовою навчання. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами,
затвердженими наказом МОН від 29.05.2015 № 585).
♦ у
8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за програмою: Українська
мова. 5-12 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом
Міністерства від 29.05.2015 № 585).
Програми
розміщені на офіційному сайті МОН:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/
♦
у 10-11 класах - за
програмами, затвердженими наказом МОН від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства
освіти і науки України за таким покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.
Звертаємо
увагу на зміни, внесені в програму для 5-9 класів.
З огляду на те,
що в цій програмі основними є дві
змістові лінії (мовленнєва й мовна), що визначають безпосередній предмет
навчання та його структуру, супроводжуються
державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,а дві інші (соціокультурна
й діяльнісна (стратегічна) є засобом досягнення основної освітньої мети
навчання української мови в основній школі, то розвантаження зазнали саме дві перші
змістові лінії. Зокрема, у мовленнєвій змістовій лінії програми
спрощено висвітлення
мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; уточнено
види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання
учнями; спрощено види переказів, творів
і зменшено кількість їх із метою
розвантаження й вивільнення часу для
роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів основної школи.
У
мовній змістовій лінії спрощено, а також вилучено теми, які,
по-перше, не є істотними в забезпеченні
належного рівня комунікативної компетентності, по-друге, не мають практичного
застосування у власному усному й писемному мовленні школярів. Відповідно
узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів із розвантаженим змістом навчального матеріалу.
|
Кл.
|
Спрощено
тему
|
Вилучено
тему
|
Додано
тему
|
Перенесено
тему
|
Змінено
формулювання тексту програми
|
|
5
|
У
розділі «Відомості про мовлення»
узагальнено особливості будови представлено типів мовлення
(розповіді, опису предмета і тварини. елементарного роздуму);відомості про стилі
мовлення розмовний, науковий, художній, сфери їх використання.
У
розділі «Види робіт»:
спрощено
подано особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльно-сті, узагальнено
перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос.
У
розділі «Повторення вивченого в початкових класах»:
У
рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»:спрощено пункт «Культура мовлення», а
саме: Дотримання лексичних норм літературної мови.
У
розділах «Відомості з синтаксису й
пунктуації», «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», «Лексикологія»
в
рубриці «Внутрішньопредметні
зв’язки» спрощено зміст пункту
«Культура мовлення»
|
У розділі «Відомості про мовлення» вилучено: «Спілкування
як важливий складник культури людини» ,
«Належність
тексту до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного,
офіційно-ділового» (загальне ознайомлення)».
У
підрозділі «Діалогічне мовлення» вилучено діалог за поданим початком, малюнком.
У розділі «Види робіт», зокрема в
підрозділі «Відтворення мовлення»:
вилучено докладний переказ художнього тексту з елементами опису тварин
(письмово).
У підрозділі «Письмо» вилучено:
твір-опис окремих предметів, тварин у науковому стилі; замітка в газету
інформаційного характеру.
У
розділі «Відомості з синтаксису й
пунктуації»: вилучено:
«Словосполучення
лексичні й фразеологічні (практично)».
У
розділах «Відомості з синтаксису й
пунктуації»,
«Фонетика.
Графіка. Орфоепія.
Орфографія»:
у
рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункт «Лексикологія».
З
розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» вилучено сполучення ьо, йо.
У
всіх розділах програми в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено
підпункт «Текст (риторичний аспект)».
З
розділу «Лексикологія» вилучено
тему «Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української
мови».
|
У
розділі «Відомості про мовлення»
додано оцінку предмета (явища).
У
розділі «Повторення вивченого в початкових класах» додано до повторення частин мови частки не,ні; уживання однієї частини мови в
значенні іншої.
У
розділі «Відомості з синтаксису й
пунктуації»
додано
«Непоширені й поширені звертання»;
ознайомлення
з найбільш уживаними вставними словами й сполученнями слів
(практично).
У
розділі «Лексикологія» додано тему «Пароніми (практично)»
Ознайомлен-ня
зі словниками антонімів, синонімів, паронімів; словником іншомовних
слів.
У
розділі «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» до основних випадків чер-гування у - в, і - й , додано
з – із - зі .
У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації» додано до
переліку видів речень за метою ви-словлювання: розповідні, питальні,
спонукальні; за емоційним забарвленням: окличні та неокличні.
|
У
розділі «Види робіт» в рубриці
«Ділові
папери» зазначено тільки «Адресу»,
«Оформлення
конверта».
Тему
«Лист рідним, друзям» перенесено до виду роботи «Письмо».
З
розділу «Будова слова. Орфографія» перенесено до «Орфоепії» тему
«Вимова префіксів пре-, при-, прі-» .
|
У розділі «Ві-
домості про
мовлення»
внесено
термінологічні правки:
різновиди
мовленнєвого спілкування:
усне й писемне мовлення; висловлення.
У розділі «Ві-домості
про мовлення» відредаговано основні правила спілкування: «ввічливість,
привітність, доброзичли-
вість,
уважність до співрозмовника, стриманість,
тактовність» (практично).
У розділі
«Повторення вивченого в початкових класах»
у
рубриці «Правопис» внесено
правки:
«Написання
іменників із
великої літери
й у лапках; «Літери, що позначають
голосні звуки в
закінченнях іменників, прикметників, дієслів».
|
|
6
|
У розділі «Відомості про
мовлення» спрощено подано структурні особливості тексту.
У
розділі «Види робіт»
спрощено
особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності;
узагальнено
перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос.
|
У
розділі «Повторення, узагальнення й
поглиблення вивченого» вилучено матеріал про текст.
У
розділі «Повторення, узагальнення й
поглиблення вивченого» у підрозділі «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено
підпункти: «Лексикологія». Граматика». «Текст (риторичний аспект)».
У
розділі «Фразеологія» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Фонетика. Орфоепія»,
«Текст (риторичний аспект)» .
У
розділі «Словотвір. Орфографія» вилучено матеріал про ознайомлення зі словотвірним
словником.
У «Внутрішньопред-метних зв’язках»
вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
У
розділі «Морфологія. Орфографія»
у
«Внутрішньопредмет-них зв’язках» вилучено:
Іменник
– підпункти «Лексикологія.
Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)»; Прикметник – підпункт «Текст (риторичний
аспект)»;
Числівник – підпункт «Текст (риторичний
аспект)»;
Займенник– підпункти «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний
аспект).
У
розділі «Займенник» вилучено матеріал про
перехід
з однієї частини мови в іншу (займенника в іменник і частку, числівника й прикметника в займенник.
У
розділі «Морфологія. Орфографія» в «Іменнику» вилучено
«Особливості творення іменників».
У
розділі «Морфологія. Орфографія»
із
теми «Прикметник»
вилучено «Зміни приголосних при творенні відносних прикметників за допомогою
суфіксів –ськ-, -ств(о), -цьк-, цтв(о), -зьк-, зтв(о)».
|
У
розділі «Повторення, узагальнення й
поглиблення вивченого» додано на повторення матеріал про правопис
префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та
основ.
У
розділі «Лексикологія» до теми «Активна і пасивна лексика» додано
пароніми.
У
розділі «Повторення,
узагальнення й поглиблення вивченого» додано на
повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на
межі значущих частин слова та основ.
|
|
У підрозділі
«Іменник», у «Внутрішньо-предметних зв’язках» («Культура мовлення») поданий
матеріал
відредаговано, уточнено
список
іменників із метою
запобігання
помилкам у визначенні
роду.
У «Міжпред-метних зв’яз-
ках» до
підрозділу «Числівник» уточнено мате-
ріал щодо правильного використання відмінкових
форм
числівників.
|
|
7
|
У
розділі «Види робіт»
у
підрозділі «Відтворення готового тексту» спрощено види переказів: стислий замінено на вибірковий
переказ тексту наукового стилю (усно);
у
підпункті «Письмо» спрощено на такі види переказів: «Докладний переказ
тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі»; «Стислий
переказ розповідного тексту про
виконання певних дій в художньому
стилі».
У
розділі «Види робіт», зокрема
«Монологічне
мовлення» серед
творів спрощено
«Твір-опис дій на основі власних спостережень у художньому стилі»
(усно); «Твір-опис дій» спрощено на «Твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (приготування обіду,
моделювання, малювання, шиття, вишивання тощо.
|
У розділі «Відомості про мовлення»
вилучено
ознайомлювальне читання (практично).
У
розділі «Відомості про мовлення» у підрозділі «Відтворення готового тексту» вилучено
«Докладний
переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини в
художньому стилі» (письмово).
У
розділі «Види робіт», зокрема
«Монологічне
мовлення», серед
творів вилучено
«Твір-опис
зовнішності людини в художньому стилі (усно)»;
«Твір-роздум
дискусійного характеру публіцистичного стилю».
У вступі знято тему
«Мова – скарбниця духовності народу».
У
розділі «Морфологія. Орфографія»
у
підрозділах вилучено:
«Прийменник»
-
«Непохідні і похідні прийменники»;
«Частка» - «Розряди часток за значенням»;
«Вигук» - «Групи вигуків за
значенням.
У
розділі «Морфологія.
Орфографія»
у «Внутрішньо-предметних зв’язках»
«Дієслово»
– вилучено «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)»; «Дієприкметник
і Дієприслівник» – «Лексикологія», «Синтаксис. Пунктуація», «Текст
(риторичний аспект)»; «Прислівник» – « Синтаксис», «Текст
(риторичний аспект)»; Прийменник - «Текст (риторичний аспект)»;
Сполучник, Частка Вигук –
«Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)».
|
У
розділі «Відомості про мовлення», у підрозділі «Відтворення готового тексту» до виду
переказу «Докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення (усно)»
додано «…з елементами роздуму».
У
підрозділі «Прийменник» додано
«Зв’язок
прийменника з непрямими відмінками іменника».
У «Вступі» змінено тему
на «Літературна норма української
мови».
|
|
У розділі
«Відомості про мовлення», зокрема «Аудіювання», відкоректовано матеріал
у такій
редакції:
«Розрізнення
на слух
відомої й нової
інформації,
поділ
прослуханого
тексту на части-
ни, розуміння
логічного й емоційно-
оцінного компонентів
його змісту,
сприймання на
слух прямо не
виражених
оцінок
та емоцій».
У мовній зміс-товій
лінії
змінено
ступний урок
на:
«Літературна
норма
української
мови» і
відповідно
внесено зміни
в державні
вимоги до рівня
загальноосвіт-
ньої
підготовки
учнів:
«Учень
учениця):
усвідомлює
поняття
літературна
мова,
літературна
норма;
розрізняє
поняття літературна
мова й
діалекти».
|
Зміст
програми з української мови для 5-12 класів, зокрема для 8-9 класів, зазнав
розвантаження
на основі врахування такого ж підходу, як і до
програми для 5-9 класів, а саме: як в мовленнєвій, так і мовній
змістових лініях спрощено й вилучено теми, що не є важливими у формуванні в учнів комунікативної компетентності, передбачає готовність учня застосовувати
здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають
у реальному житті. Тож зазначені зміни для 8-9 класів стосуються обох програм:
для 5-9 та 5-12 класів.
|
Кл.
|
Спрощено
тему
|
Вилучено
тему
|
Додано
тему
|
Перенесено
тему
|
Змінено формулюва-
ння тексту
програми
|
|
8
|
У
мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
спрощено
шляхом заміни виду роботи:
«Вибірковий
переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в науковому
стилі»(усно) замінено на «в художньому»;
«Вибірковий
переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в
публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний переказ».
|
У
мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
вилучено
«Стислий
переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі»
(усно); «Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням» (письмово).
У
мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних висловлень»
вилучено
«Твір-оповідання
на основі почутого (з обрамленням)».
У
розділі «Повторення та узагальнення вивченого» вилучено матеріал на повторення про словосполучення й речення; члени
речення (також однорідні); звертання; вставні слова,
просте
й складне речення;
пряма
мова й діалог.
З
розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Слово-сполучення.
Речення», вилучено
«Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням речення
(повторення)»,
«Речення
поширені і непоширені».
У
всіх розділах програми для 8 кл. в рубриці «Внутрішньо-предметні зв’язки»
вилучено під-пункти: «Лекси-кологія.
Фразео-логія», «Текст (риторичний аспект)».
|
У
розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на
повторення теми: «Лексикологія. Фразеологія. Морфологія.
Основні
правила правопису (за вибором учителя; внесено відповідні зміни в державні
вимоги до рівня загальноосвіт-ньої підготовки учнів.
.
|
З
розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення.
Речення»
перенесено теми «Порядок слів у реченні. Логічний наголос», « Речення
двоскладні й односкладні» до підрозділу «Просте речення» .
|
Здійснено
перероз-
поділ
годин:
знято
2 год.
із теми «Речення
із звертан-
нями,
вставними словами
(словоспо-
лученнями,
реченнями)»
і додано
до теми
«Речення з
відокремле-
ними
членами» .
|
|
9
|
У
розділі «Повторення вивченого у 8 класі.
Просте неускладнене й ускладнене речення» у
рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів
«Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й стилістика», «Текст
(риторичний аспект)».
У
розділах «Синтаксис. Пунктуація»
Пряма
й непряма мова (повторення й поглиблення)», «Складне
речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з
різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку» у рубриці
«Внутрішньопред-метні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія
і фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
|
У
розділі «Відомості про мовлення»
вилучено
матеріал про текст, основні ознаки його, види міжфразних зв’язків.
У
підрозділі «Монологічне мовлення:
вилучено:
«Твір-роздум
у публіцистичному стилі мовлення на
морально-етичну тему» (усно);
«Твір
у публіцистичному стилі мовлення на
суспільну тему» (письмово).
|
У
розділі «Складно-підрядне речення» додано тему «Підрядні сполучники й
сполучні
слова
в складнопідряд-них реченнях
|
|
Здійснено
перерозпо-
діл годин
(1 год.
знято з
підрозділу «Текст як одиниця мовлення
й продукт
мовленнє-
вої діяль-ності»),
додано до
«Повторе-
ння й си-стемати-
зація ви-вченого»
у кінці року.
У розділі
«Пряма й непряма
мова як
засоби
передачі
чужої
мови»
внесено уточнюва-
льні правки:
«Пряма й непряма
мова (пов-
торення й
поглибле-ння)».
У розділі «Текст
як одиниця мовлення й продукт
мовленнєвої
діяльності» внесено
уточнюва-
льні правки: «Будова тексту», «Повторення вивчених
розділових
знаків у простому й складному реченнях».
|
З огляду на те, що у формуванні
мовленнєвої компетентності семикласників у процесі сприймання усних і письмових
текстів чільне місце посідає аудіювання й читання мовчки, то успішне опанування
їх передбачає регулярне використання
спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із розвитку в
учнів умінь слухати-розуміти,
читати-розуміти, аналізувати й оцінювати усні й
письмові висловлення (розуміти фактичний зміст, особливості будови
текстів, визначати тему й основну думку, причинно-наслідкові зв’язки, основну й
другорядну інформацію, зображувально-виражальні засоби), висловлювати своє
ставлення до почутого й прочитаного, критично формулювати власні судження.
З
цією метою в програмі для 7
класу на формування й
розвиток аудіативних і читацьких умінь
(уголос і мовчки) виділяються по 1
год. на рік, не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем
навчальних досягнень семикласників з
аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.
У мовній змістовій лінії в 7 класі на вивчення розділу «Морфологія»
зменшено кількість годин: дієслово (20/17),
дієприкметник (12/10), прислівник (14/13), прийменник (4/3), сполучник (4/3), частка (5/4), вигук (2/1) (у
чисельнику подано стару кількість годин, а в знаменнику нову).
Кількість фронтальних та індивідуальних
видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних
закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.
Фронтально оцінюються аудіювання,
читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й
уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюються говоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати
на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі
проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої
діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у
колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять
оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і
читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання
чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка
мовних знань і вмінь
здійснюється за допомогою завдань тестового характеру
(на
виконання їх відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту
матеріалу, що
вивчається.
Решта часу контрольного уроку може
бути використано на виконання завдань з
аудіювання, читання
мовчки.
Тематичну
оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт,
а за семестр - на основі тематичного оцінювання.
Фронтальні види
контрольних робіт (5 – 9 класи)
|
Форми
контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
|
Перевірка мовної теми*
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
|
Читання
мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
Фронтальні
види контрольних робіт (10–11 класи)
(рівень
стандарту, академічний рівень)
|
Форми контролю
|
||||||
|
10
|
11
|
|||||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
|
Перевірка мовної теми*
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
||
|
Читання мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
||
Фронтальні види контрольних робіт 10–11
класи
(філологічний напрям: профіль –
українська філологія)
|
Форми контролю
|
||||||
|
10
|
11
|
|||||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
|
Перевірка мовної теми*
|
3
|
3
|
3
|
3
|
||
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
твір
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
Аудіювання*
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
Читання мовчки*
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
*
Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові
завдання.
**
Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є
контрольний
текстовий
диктант. У
таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контр. робіт,
учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня
підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо. Оцінка за
контр. твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і
грамотність, яку виставля-ють в колонці з датою
написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не
робиться).
Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами:
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
Для контрольних робіт
з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.
Ведення
зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається
поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів
робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
Під
час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові
видання: журнали «Дивослово»,
«Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах
України», газету «Українська мова та література».
Методичні
рекомендації щодо вивчення
української літератури у 2015 –2016 н. р.
У 2015-2016 навчальному році вивчення
української літератури в 5-7 класах здійснюватиметься за навчальною
програмою (зі змінами,
затвердженими наказами Міністерства від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015
№ 585 ): Українська література. 5-9 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013.
У 8-9 класах
– за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015
№ 585). Програми розміщені на офіційному сайті МОН:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.
Вивчення
української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних
закладів – за програмами, затвердженими
наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства
освіти і науки України за таким покликанням:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.
З
метою розвантаження навчальної програми, підвищення якості шкільної
літературної освіти внесено зміни до навчальної
програми з української літератури (5-9 класи), а саме:
5 клас Вилучено з програми народні перекази
«Білгородський кисіль», «Ой Морозе-Морозенку»; поезію М. Рильського «Люби
природу не як символ…»; поезії М. Вінграновського «Перша колискова»,
«Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…».
6 клас Вилучено з програми: пісню
Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій»; вступ до поеми
Т. Шевченка «Іван Підкова»;
поезію Лесі Українки «Співець»; поезію І. Калинця «Писанки»,
співомовки С. Руданського «Гуменний», «Свиня свинею».
7 клас Вилучено з програми поезію А. Малишка «Так живуть на цій
землі поети…».
8 клас Вилучено з програми поезію Лесі
Українки «Ви щасливі, пречистії зорі», твори
В.
Самійленка, Остапа Вишні, повість О.Бердника «Хто зважиться - вогнем
наречеться».
Включено в програму твір
Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце для дракона».
9 клас Вилучено з програми твори: Притчу про
сіяча; поезію Г. Сковорода
«Пісня 28» (із «Саду Божественних пісень»); поему-містерію
Т. Шевченка «Великий льох»; поезії
І. Франка «Каменярі», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», поему
«Мойсей».
Вилучено
літературознавчі поняття: «пригодницька повість» (5 клас); «пафос твору»,
«романтичний пейзаж», «прийоми контрасту», «засоби гумористичного зображення»
(поглиблено), «диптих», «повість-казка» (7 клас); силабо-тонічне
віршування», «трискладові віршові розміри»,
«асоціативні образи», «літературний характер», «психологізм» (8 клас);
«повість-хроніка» (9 клас).
Уведено літературознавчі поняття:
«тема», «прозова мова» (5 клас), «повість» (6 клас).
Звертаємо
вашу увагу на зміни, що відбулися в програмі
«Українська
література. 5-12 класи» для 8-9
класів».
8 клас Вилучено з програми твори: поезії Б.Олійника «Вибір», «Ринг», повість Осипа Назарука «Роксоляна»,
повість В.Дрозд «Ирій». Додано
поезію В.Самійленка « На
печі».
9 клас Вилучено з програми твори: баладу
«Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.Сковороди «Вступні двері до
християнської добронравності», повість Г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська
відьма», поезію М.Костомарова
«Соловейко», поему Т.Шевченка «Великий
льох», поетичні твори П.Куліша: «До рідного
народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця» .Додано вірш Т. Шевченка
«Заповіт».
Оповідання
Марка Вовчка «Максим Гримач» замінено на повість «Інститутка».
Вилучено літературознавчі поняття:
«силабо-тонічне віршування» (8 клас); «силабо-тонічне
віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у літературі», «роман-хроніка» (9 клас).
Звертаємо увагу, що запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу,
теми є орієнтовною, учитель може її змінювати
(у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків
розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).
В основній школі біографія письменників
загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу доповнюється
розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.
Курс української літератури в 7 класі структуровано за такими взаємопов’язаними
тематично-проблемними блоками: « Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи»,
« Ти знаєш, що ти – людина…», «Ми – українці».
До
кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за
своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.
При вивченні української
літератури в 7 класі робиться
акцент на пізнанні художнього твору як цілісності (у жанровому розмаїтті) та
його інтерпретації; осмисленні учнем власних переживань, оцінок, ціннісних
суджень. Методи, прийоми, види робіт такі: виразне читання, художня розповідь,
проектна діяльність (пригодницькі, дослідницькі, творчі та інші проекти); лист
до літературного героя, заочна подорож,
Інтернет-пошук, робота з підлітковою періодикою, підготовка електронних
листів герою, автору, читачеві; підготовка повідомлення-презентації тощо.
З метою рівномірного розподілу навантаження
учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів
контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл
годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі.
Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою
відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова
кількість видів контролю (5–9 класи)
|
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Контрольні роботи у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів.
відповідей на запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
2
2
|
4
2
2
|
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
у+п
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
(у+п)
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
|
Уроки позакласн читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури
пропорційно збільшується
кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення
(на розсуд учителя-словесника
визначається кількість і види контрольних робіт).
10-11 класи
|
Класи
|
10
|
11
|
|
10
|
11
|
||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
|
|
Рівень стандарту,академічний
|
Профільний рівень
|
|||||||
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
|
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
|
Уроки позакласн. читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
У кожному
семестрі обов’язковим є проведення двох
уроків розвитку мовлення: одного
– усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у + п).
Оцінку за ведення
зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в
журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час
оцінювання зошита з літератури слід ураховувати наявність різних видів
робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно
оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
Оцінка за
контрольний твір
з української літератури є середнім
арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою
написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання
напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без
дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо
використовувати періодичні фахові видання:
журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська
мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету
«Українська мова та література».
Джерело:
Додаток
до наказу Міністерства освіти і науки України від № 641 від 16
червня 2015 року «Про затвердження Концепції
національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації
Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних
рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання yзагальноосвітніх
навчальних закладах»
Українська
мова
Рідна
мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою
сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним кодом нації.
Основна
мета навчання української мови полягає у формуванні національно свідомої,
духовно багатої мовної особистості. Одним із завдань є формування духовного
світу учнів, цілісних світоглядних уявлень.
Велике значення
на уроках української мови (особливо в 5-9 класах) має послідовне й
системне вивчення слів-символів, у яких закарбовано культурний досвід минулих
поколінь: лелека, калина, кладка, чорнобривці, вишиваний рушник і под.Саме
вони сприяють формуванню національної картини світу наших учнів, закорінюють
нові покоління в ґрунт духовності. Збагачення учнівського словника
колоритними фразеологічними одиницями, що витворені попередніми
поколіннями, позитивно позначатиметься на розвиткові образного мислення,
розумінні ментальності свого народу: або пан, або пропав; у степу і хрущ м’ясо;
береженого Бог береже, а козака – шабля; де два козаки, там три гетьмани і под.
Тому радимо на кожному уроці збагачувати словник учнів щонайменше однією такою
ідіомою. Важливо навчати любові до рідної мови не деклараціями, а
вишуканими зразками української мови – багатої і гнучкої в передаванні
найтонших відчуттів людини (мова творів Л. Костенко, В. Симоненка, Є.
Гуцала, М. Стельмаха, О. Довженка).
Пріоритетним
завданням словесника також має бути руйнування стереотипу
неповноцінності української мови, який упродовж попередніх поколінь з
різних ідеологічних причин насаджувався в свідомості українців. Аби
учні сприймали українську мову як сучасну, європейську, багату, культурну,
розвинену, треба широко й системно демонструвати повнокровність і спроможність
нашої мови в усіх сферах життя. Для реалізації цього завдання слід
добирати дидактичний матеріал різних тематичних груп: мистецтво, дозвілля,
техніка, Інтернет, салон краси, одяг, здоров’я, спорт, наука, кулінарія, офіс,
транспорт тощо. Використання сучасних текстів у шкільних підручниках
української мови сприяє руйнуванню згаданого вище стереотипу щодо можливостей і
спроможності сучасної української мови. Порушена проблема дуже важлива
для формування мовної особистості, тому доцільно широко використовувати,
крім класичного, ще й цікавий дидактичний матеріал із сучасного життя для
опанування мовних явищ.
Українська
література
Метою
української літератури є виховання національно свідомого громадянина
України, формування й утвердження гуманістичного
світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.
З
огляду на національно-патріотичний аспект у навчанні української літератури
зробимо окремі акценти на змістових і дидактичних складниках.
5-8
класи.
Під
час вивчення міфів, легенд, народних переказів і казок, календарно-обрядових й
історичних пісень (фольклорних творів) варто звертати увагу на те, що їхні
герої – це позитивні й негативні моделі наших пращурів-українців: світлі
персонажі Сварог, Берегиня, Білобог протиставляються темним силам Чорнобогові
і ящерам.
Розмова
про героїчні вчинки Хмельницького, Морозенка, Кармалюка має формувати чітке
розуміння наступності поколінь, відгомін колишніх перемог у сучасному
житті: справжні герої жили не лише в минулому, вони були в нашій
недавній історії, є і серед нас, тобто ми, сучасні українці, - нащадки духовно
і фізично сильних людей.
Аналіз
сюжетів народних творів має сприяти формуванню в учнів морально-етичних
цінностей, усвідомлення себе як частини великого етносу з величною історією.
Вивчаючи
літописні оповідання в сучасних перекладах В. Близнеця, драматичний твір О.
Олеся “Ярослав Мудрий”, обов’язково треба унаочнювати виклад
літературно-історичного матеріалу через демонстрацію архітектурних пам’яток,
які є найкращим свідченням високої обдарованості наших предків: зображення
Києво-Печерської лаври, Софії Київської, Золотих воріт, пам’ятників засновникам
Києва, княгині Ользі, Ярославові Мудрому і под.
Ознайомлюючи
учнів із життям і творчістю Т. Шевченка, педагог може розповідати не
лише про важке дитинство поета, а висвітлювати його талановитість, багату
фантазію, творчу уяву (пошуки малим Тарасом стовпів, що підпирають небо;
відгуки батька про незвичайного сина, багатий світ українських традицій і
звичаїв, у якому зростав майбутній поет), робити акцент на красі українських
пейзажів і споконвічного прагнення наших пращурів жити в гармонії з рідною
природою (“Садок вишневий коло хати”, “За сонцем хмаронька пливе...”).
Розповідь
про життя Лесі Українки та її поезії (“Як дитиною, бувало...”, “Давня казка” та
ін.) варто робити в позитивістському ключі: людина – сильна особистість;
будь-які труднощі загартовують людину; мужність і оптимізм завжди перемагають
зло й несправедливість. Узагалі, бесіди про минуле нашого народу треба
проводити в оптимістичному аспекті, наголошувати на світлих сторінках
української історії, а про труднощі варто говорити як про чинники, які робили
нас, українців, сильнішими й досвідченішими. Саме такий підхід формуватиме
в учнів любов і повагу до рідної землі, вироблятиме стійкий імунітет до
негативних викликів сучасного суспільства.
Ні
в якому разі не треба применшувати ролі гумористичних творів у формуванні
сильної особистості: співомовки С. Руданського, гуморески П. Глазового, байки
Л. Глібова мають переконувати учнів у тому, що вміти сміятися із себе – це риса
сильної людини, почуття гумору – ознака духовно здорової особистості як у
минулому (гумор козаків у співомовках С. Руданського), так і сьогодні (
“Тореадори з Васюківки” В. Нестайка).
Важливим
складником національного виховання є культивація таких важливих концептів, як
“Україна”, “мати”, “хата”, “лелека”, “вишиваний рушник” і под. Саме вони
міцною ниткою духовності прив’язують людину до свого дому, стежки, до близької
чи рідної людини, а саме на них тримається сучасний світ із його труднощами й
викликами, саме вони цементують свідому особистість з багатим духовним світом.
Тому вивчення таких творів, як “Лебеді материнства” В. Симоненка, “Любіть
Україну” В. Сосюри, “Дорогою ціною” М. Коцюбинського має бути не декларативним,
а глибоко змістовним, із розкриттям символів, із застосуванням
особистісно орієнтованих підходів, із проекціями в сучасне життя.
9-11
класи.
Починаючи
з 9 класу, учні вивчають системний курс літератури за хронологічним і
мистецько-стильовим принципами. Повноцінно і якісно виконати це завдання
можна лише розглядаючи наші мистецькі явища в міжнаціональному й світовому
контекстах.
Саме
національна ідентифікація й усвідомлення себе українцем – представником одного
з давніх і культурних народів світу – відбувається під час вивчення літератури
бароко, поеми “Енеїда” І. Котляревського, поеми “Гайдамаки” Т. Шевченка,
повісті “Облога Буші” М. Старицького, новели “Intermezzo” М. Коцюбинського,
новели “За мить щастя” О.Гончара, роману “Диво” П. Загребельного.
Глибокий
аналіз подій, учинків героїв названих творів сприятиме формуванню важливого
розуміння того, що упродовж історії людства українці, як і інші народи,
безпосередньо брали участь у виробленні системи загальнолюдських цінностей,
збагачували світову мистецьку скарбницю художніми шедеврами. Таке розуміння
історичного процесу гартуватиме гордість за свій народ, а отже, формуватиме
патріотичну особистість. З огляду на це вчителі-філологи мають на високому
професійному рівні переконливо продемонструвати мистецькі переваги кожного
художнього твору, які вивчають у 9-11 класах.
Осягнення
літературної спадщини буде повноцінним лише за активного навчання, яке можна
зреалізувати через застосування особистісно орієнтованого підходу в навчанні,
проблемно-пошукового методу, використання проектної технології тощо. Словесник має
приділяти велику увагу мистецькому контексту (живопис, архітектура, скульптура,
музика) й міжпредметним зв’язкам (іноземні мови, зарубіжна література, історія
України, всесвітня історія) з метою успішної реалізації завдань національного
патріотичного виховання на уроках української літератури в старших класах. Як
можна повноцінно осягнути сутність імпресіоністичної манери письма (твори М.
Коцюбинського, В. Винниченка, Григорія Косинки, Миколи Хвильового, К.
Гамсуна) без аналізу цієї стильової течії в живопису (роботи В. Ван Гога, К.
Моне, О. Ренуара, Е. Дега, О. Мурашка). Вивчення художніх творів у тісних
зв’язках зі світовим мистецтвом і історією сприятиме усвідомленню українця як
повноцінної особистості з багатим духовним світом і неповторним колоритом.
Нині
відбувається активний процес дослідження творчості митців, чиї імена були
безпідставно забуті визначається їхнє місце в літературі свого часу і в
духовній скарбниці сучасності. У цих дослідженнях й оцінці допомагають нам
«Історія українського письменства» Сергія Єфремова, «Історія української
літератури» Дмитра Чижевського, літературознавчі праці Михайла Грушевського,
Григорія Костюка, Михайла Возняка та інших.
Учитель
має продумати систему роботи над формуванням національно-патріотичної
вихованості учнів упродовж вивчення поетичних, прозових і драматичних творів
художньої літератури.
Створена
й апробована система роботи з питань патріотичного виховання під час вивчення
творів Т.Шевченка, Лесі Українки, В.Барки, У. Самчука, Т. Осьмачки, В. Сосюри,
О. Гончара,О.Довженка, П. Загребельного, В. Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса та
інших письменників передбачає виховання любові до Батьківщини, рідної мови,
історії та культури, почуття національної самосвідомості, господаря власної
землі, повагу до славних синів і дочок України,шанобливе ставлення до культур
усіх народів світу, відповідальність кожного за долю нації.
В
основу системи патріотичного виховання на уроках української літератури
потрібно покласти правдиве слово про свій народ, його споконвічне прагнення
розбудовувати Українську державу. Творчі зусилля кожного вчителя мають
бути спрямовані на те, щоб підвищити виховний рівень сучасного уроку та його
творчий потенціал, створити оптимальні можливості для розвитку самостійного
творчого мислення учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності,формування
патріотичних почуттів під час вивчення літератури. Тому
національно-патріотичне виховання на уроках літератури має здійснюватися на
основі проблемного вивчення художніх текстів, де є активна чи пасивна позиція
героїв у ставленні до проблем національного відродження; їхньої системності, де
домінантою є настанови до національного відродження. Якісна зміна у викладанні
української літератури сприятиме становленню і розвитку насамперед національно
свідомої особистості, бо в почуттях і характерах учнівської молоді домінуватиме
не космополітизм, а український патріотизм, бажання жити і працювати задля
розквіту Української держави.
Однією
із центральних проблем у творчості вітчизняних письменників є збереження
національних культурних цінностей Образи рідного слова, (О.Олесь «О слово рідне…»),
собору (О.Гончар «Собор» ), червоної калини ( В.Стус « Ярій, душе» ), які
символізують духовні набутки народу, порівняння мови з хлібом (Л.Костенко «Біль
єдиної зброї»), що підносить національно-мовну проблему до рівня найвищих
життєвих проблем, протиставляється картинам нищення культурних надбань
українців, у відтворенні яких головну роль відіграють образи з негативним
емоційним зарядом: Мина Мазайло,його дружина і дочка, тьотя Мотя ( М.Куліш
«Мина Мазайло»), Володька Лобода (О.Гончар «Собор»), біла стужа, чорні води (
В.Стус «Ярій, душе…»). Ці образи уособлюють тих, хто втілює в життя
антинаціональну політику або є прикладом духовної аморфності.
Про
таке психологічне явище, як розбрат між різними частинами українського
народу,нехтування загальнолюдськими та народними морально-етичними нормами, що
значно знижувало шанси національного відродження України, говоримо при вивченні
оповідання М.Хвильового «Мати»,роману Ю.Яновського «Вершники» (новела «Подвійне
коло»), вірша В. Стуса «За літописом Самовидця». Засобами літератури
повинні формуватися складники патріотичної вихованості, які ґрунтуються на
життєвих стереотипах українського народу і узгоджуються з народними уявленнями
про високі виміри морального, етичного, духовного, гуманістичного, відображають
національний менталітет. Щоб художні твори посіли належне місце у
формуванні складників вихованості патріотичних почуттів в учнів, на уроках
української літератури необхідно моделювати ситуації, які сприятимуть розумінню
учнями суспільно-політичних явищ, змальованих автором у творі,проводити
аналогії із сучасністю; через мистецтво слова пробуджувати національну
свідомість.
Джерело:
· Лист
МОН України від 1/9-380 від 10.08.2015 «Щодо методичних рекомендацій для учнів
4-х та 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»
Українська
мова
У
зв’язку з розвантаженням навчальних програм для учнів 5-9 класів відбулися
зміни в мовній та мовленнєвій змістових лініях, що відбито в додатку до листа
Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 р. № 1/9-305 “Особливості
вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016
навчальному році”. Звернемо увагу саме на ті нові теми, що не висвітлені в
шкільних підручниках з української мови та літератури для 7 класу, за якими
учні ЗНЗ працюють протягом останніх кількох років.
Новими
в чинній програмі є тема вступного уроку “Літературна норма української мови”,
а також тема “Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника”.
На
вступному уроці “Літературна норма української мови” учні мають усвідомити
поняття “літературна мова” й “літературна норма”, а також з’ясувати відмінності
між літературною мовою й діалектами. Визначення літературної мови й
літературної норми бажано записати в робочі зошити. Учитель повинен розповісти
про ті мовні елементи, що виходять за рамки літературної мови й пояснити, чому
їх слід уникати у своєму мовленні. Переконливою настановою у зв’язку з цим
стане вірш М. Рильського “Мова”, аналіз якого дасть чітке розуміння названих
вище понять через алегоричні образи: виноградна лоза – літературна мова; бур’ян
– ненормативні елементи (просторічні слова, жаргонізми, лайлива лексика тощо).
Слід розкрити загальне уявлення про норми літературної мови й навести типові
приклади, як-от:
· орфоепічні
норми (вимовляємо [мийуц¢:а], а не [мийут¢с¢а]; у слові “випадок”
наголошуємо не другий, а перший склад);
· лексичні
норми (кажемо не “міроприємство”, а “захід”; не “слідуючий”, а
“наступний”);
· граматичні
норми (кажемо не “два фахівця”, а “два фахівці”; узгоджуємо дієслово
“навчати” з іменником не давального, а родового відмінка – “навчати музики”);
· стилістичні
норми (пестливі форми “таточко”, “кошенятко” вживаємо в розмовному й
художньому стилях і ні в якому разі не використовуємо їх у науковому чи
офіційно-діловому).
Приклади
діалектної мови можна взяти з підручника української літератури (у такий спосіб
буде зреалізовано ще й міжпредметні зв’язки). Для цього радимо провести
спостереження за мовними особливостями коломийок, у яких чимало діалектних слів
(ґазда, плай, бульба). Готуючись до першого уроку української мови в 7 класі,
словесник може скористатися матеріалом за таким посиланням у мережі
Інтернет: http://subject.com.ua/reference/mova/professional/1.html .
Розглядаючи
тему “Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника”, радимо розповісти
про те, з якими відмінками вживаються найпоширеніші в мовленні прийменники,
напр.: прийменник від (од) – з родовим відмінком: від озера,
од воріт; прийменник з (зі, із) – з родовим, знахідним й
орудним тощо. Слід звернути увагу на типові помилкові використання прийменників
на зразок “сміятися над братом” (“сміятися з брата”), “розставити по алфавіту”
(“розставити за алфавітом”) тощо. Матеріал про зв’язок прийменника з непрямими
відмінками іменника можна знайти в мережі Інтернет за посиланням http://litmisto.org.ua/?p=6476 або http://pravila-uk-mova.at.ua/index/prijmennik/0-17 .
Українська
література
В
оновленій програмі з української літератури для 7 класу з’явилося кілька
творів, що раніше вивчали в 6 класі (вірші Л. Костенко “Дощ полив...” і
“Кольорові миші”), а також ті, що вперше до неї потрапили.
Події
повісті-казки М. Павленко “Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських”
розгортаються у двох часових площинах: у наш час і в минулому. Учні,
подорожуючи разом із головною героїнею Софійкою, вивчають родовід кількох
сімей. З огляду на велику кількість героїв і різні часові площини учням важко
буде зорієнтуватися в подіях, у часопросторі, тому радимо згрупувати героїв за
родинами: рід Кулаківських, рід Міщенків, рід Вишні (Ягоди) – і коротко
охарактеризувати їх. Обов’язково треба приділити увагу цитатним характеристикам
головних героїв повісті, з’ясувати, чому твір М. Павленко називають краєзнавчим
детективом.
Аналізуючи
вірші О. Ольжича “Господь багатий нас благословив”, “Захочеш – і будеш...” і О.
Теліги “Сучасникам”, “Радість”, “Пломінний день”, учні мають визначити їх
провідні мотиви: сила духу людини, життєрадісність, шляхетність, патріотизм й
оптимізм. Також важливо звернути увагу на художні засоби в цих поезіях.
Опрацьовуючи вірші О. Ольжича й О. Теліги, запропонуйте учням дискусію про сенс
людського життя й про те, кого можна вважати справжньою особистістю.
Щоб
зацікавити учнів прочитати повість О. Гавроша “Неймовірні пригоди Івана Сили”,
можна запропонувати їм для перегляду кілька фрагментів із кінофільму “Іван
Сила”, знятого режисерами В. Андрієнком та І. Письменним. Повість заснована на
реальних фактах із життя легендарного силача – українця І. Фірцака, якого було
визнано найсильнішою людиною планети.
Пісню
А. Малишка “Вчителька”, як і інші ліричні твори цього автора, можна вивчити на
бінарному уроці (разом із учителем музичного мистецтва).
Усі
нововведені тексти можна знайти в бібліотеках, на полицях книгарень.
Немає коментарів:
Дописати коментар